Що таке цистит і як лікувати
Зміст
- Що це за захворювання
- Цистит у чоловіків
- Цистит у жінок
- Хронічний цистит
- Гострий цистит
- Причини виникнення
- Симптоми і ознаки
- Цистит і вагітність
- Діагностика захворювання
- Методи лікування
- Ускладнення
- Профілактика захворювання
Інфекції сечовидільної системи – це комплекс симптомів запальних захворювань нижніх і верхніх сечових шляхів. До цієї групи належить цистит – патологія слизової оболонки сечового міхура. Ознаки такого захворювання частіше виникають у жінок. Практично у кожної третьої дівчини у віковому проміжку від 20 до 40 років виникав хоча б один епізод цієї патології.
Що це за захворювання
Цистит – інфекційна патологія при якій уражається внутрішній шар слизової сечового міхура. Може виникати через ураження бактеріями, вірусними або грибковими об’єктами. Ця патологія зустрічається в будь-якому віці, до неї схильні чоловіки, жінки і діти.
Цистит у чоловіків
Виникає рідко, тому як чоловічий сечівник довгий і вузький. Зазвичай виникає як вторинне захворювань у хворих з такою патологією як:
- Ураження передміхурової залози.
- Звуження та стріктура уретри.
- Хвороби урогенітального тракту.
Захворювання зазвичай протікає важко і обов’язково вимагає відвідування уролога, специфічного лікування.
Цистит у жінок
У жінок сечовипускальний канал ширший та коротший, тому інфекційний агент може легко потрапити в порожнину сечового міхура. Захворювання протікає набагато легше ніж у чоловіків. Патологія схильна до хронізації процесу. Можуть виникати важкі ускладнення з ураженням зовнішніх та внутрішніх статевих органів.
Хронічний цистит
Даний стан розвивається якщо не почати адекватне лікування гострого процесу. Клінічні ознаки виражені мало, відзначається схильність до виникнення рецидивів. Лабораторна діагностика також малоінформативна. Характеризується млявим перебігом патології, схильністю до розвитку ускладнень.
Гострий цистит
Ознаки захворювання виникають раптово. Клінічна картина яскраво виражена. Симптоми виникають через короткий час після дії специфічного фактора. Тривалість клінічних проявів – до двох тижнів. Ця патологія має важкі форми:
- геморагічний;
- гангренозний;
- флегмонозний.
Характеризується вираженим больовим синдромом, кров’яними, гнійними виділеннями. У цьому випадку тривалість захворювання збільшується.
Причини виникнення
Захворювання мультифакторіальне. Фактори ризику, які впливають на розвиток патології:
- Недостатня гігієна зовнішніх статевих органів.
- Переохолодження.
- Порушення дієти з рясним вживанням гострої, пряної їжі.
- Наявність метаболічних захворювань в анамнезі.
- Часті стреси і перенапруження.
- Неадекватне лікування інших хвороб урогенітального тракту.
- Повторне інфікування статевим партнером.
- Променеве навантаження на органи малого тазу.
Інфікування сечового міхура виникає різними шляхами. Гематогенний – інфекція розноситься по організму і потрапляє в осередок потоком крові. Лімфогенним – зазвичай розвивається при вже наявному запаленні в організмі, патологічний агент потрапляє на слизову сечового міхура з лімфою. Висхідний або низхідний – з уретри або сечоводів. Контактний – при пропотіванні з інших внутрішніх органів.
Симптоми і ознаки
Цистит має специфічні, характерні ознаки, до яких відносять:
- Больовий синдром. Біль під час сечовипускання, болючість в нижніх відділах живота, в поперековій області. Інтенсивність больового синдрому у пацієнтів може бути виражена різним ступенем інтенсивності. Можливий тягнучий, пекучий, колючий, давлячий біль.
- Дизуричні явища. Можливе виникнення патологічних домішок у сечі – кров, гній. Також може збільшуватися або зменшуватися діурез, імперативні позиви, зміна прозорості сечі.
- Зміна запаху. Виникнення гнильного, солодкуватого, запаху сірки.
До неспецифічних ознак можна віднести виражені інтоксикаційні явища, до яких відносять підвищення температури тіла, загальну слабкість, зниження працездатності.
Цистит і вагітність
Найчастішою патологією при вагітності є цистит. Зазвичай він протікає безсимптомно, але має негативний вплив на плід. Ця патологія значно підвищує ризик розвитку:
- затримки внутрішньоутробного розвитку плода;
- передчасних пологів.
Тому кожна вагітна повинна своєчасно здавати певний комплекс аналізів. Це допоможе діагностувати захворювання в ранньому періоді, почати лікування вчасно.
Діагностика захворювання
Для постановки діагнозу важливим є ретельний збір скарг та з’ясування анамнезу. Також, кожному пацієнтові необхідно здати загальний аналіз сечі з обов’язковою мікроскопією осаду. Пацієнтів обстежують на наявність збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом, вірусів. При тяжкому перебігу хвороби або труднощах в постановці діагнозу можуть знадобитися інструментальні методи діагностики, такі як УЗД. Діагностичні критерії – щільна, набрякла стінка сечового міхура. Для диференціальної діагностики з сечокам’яною хворобою, онкологічним процесом проводять цистоскопію, екскреторну урографію.
Методи лікування
Гострий, неускладнений цистит зазвичай лікують в амбулаторних умовах. До немедикаментозних методів відносять:
- Дієти з виключенням солоної, копченої, гострої їжі.
- Інстиляції препаратів в сечовий міхур при рецидивуючій патології.
- Фітотерапія.
Основною групою медикаментів для лікування цього захворювання є антибіотики. Препарат підбирають відповідно за чутливістю до нього збудника. Також використовують симптоматичні засоби у вигляді протизапальних, знеболюючих, антисептичних медикаментів.
При важких формах циститу – геморагічний, гангренозний, флегмонозний може знадобитися оперативне втручання.
Ускладнення
При тривалому протіканні патології без медикаментозної корекції, можливий розвиток різних ускладнень. Інфекційний процес може швидко поширюватися висхідним шляхом з ураженням сечоводів, а потім і нирок з розвитком пієлонефриту. Який в свою чергу може ускладнитися:
- Нирковою недостатністю.
- Абсцесом нирки.
- Сепсисом.
Також інфекційний процес може поширитись низхідним шляхом. При цьому вражається сечовий канал, з формуванням уретриту. Щоб не допустити розвитку негативних наслідків хвороби, важливо своєчасно її діагностувати та почати лікування.
Профілактика захворювання
Щоб уникнути розвитку патології, важливо виключити фактори ризику, які до неї призводять. Тому потрібно слідувати таким рекомендаціям:
- Оберігатися під час статевого контакту.
- Уникати переохолодження.
- Своєчасно, якісно лікувати урологічні та гінекологічні захворювання.
- Вести активний спосіб життя.
- Налагодити харчовий раціон.
Одним з ключових моментів є особиста гігієна. Вона передбачає не тільки водні процедури і зміну білизни, але ще і режим сечовипускання. Важливо не терпіти, і спорожняти сечовий міхур як мінімум 5 разів на добу.
Висновок
Цистит – часта інфекційна проблема чоловіків та жінок. Розвивається при ураженні бактеріями, вірусами або грибками слизової оболонки сечового міхура. Проявляється дизуричними явищами, болями внизу живота, імперативними позивами на сечовипускання. Для діагностики використовують загальний аналіз крові, УЗД, цистографію. Для лікування – антибіотики, симптоматичні засоби.
Источник
Цистит – в переводе с латинского языка означает воспаление («ит») мочевого пузыря («цист») – одно из распространенных патологий мочевыделительной системы. Чаще встречается у женщин от 20 до 50 лет. По характеру течения бывает острым и хроническим.
Этиология, способствующие факторы, патогенез заболевания
Основной этиологический фактор цистита – микроорганизмы. Возбудителями заболевания могут быть:
кишечная палочка;
протей;
стрептококк;
синегнойная палочка и др.
Нередко отмечается сочетанное воздействие нескольких возбудителей, что отражается на сложности в лечении. Возбудители попадают в пузырь восходящим путем из рядом расположенных органов (кишечника, уретры), нисходящим – из почки или реже с током крови, лимфы из отдаленных органов (миндалин, кариозных зубов и др.). Кроме микроорганизмов вызвать заболевание могут простейшие, что возникает реже, чем в первом случае.
Кроме этиологии существуют способствующие факторы, воздействие которых увеличивает вероятность проявления симптомов цистита. К ним относятся:
- снижение защитных сил организма;
- продолжительная стрессовая ситуация;
- погрешности в питании, приводящие к дефициту питательных веществ;
- патологии со стороны органов желудочно-кишечного тракта;
- сужение мочеиспускательного канала;
- переохлаждение;
- воспаление в органах малого таза;
- нарушение иннервации и кровоснабжения мочевого пузыря;
- нарушение оттока мочи;
- инвазивные вмешательства, например, катетеризация мочевого пузыря.
Заболевание может проявиться на фоне проводимой лучевой терапии, а также при воздействии на слизистую оболочку отдельных химических веществ, например, нитробензола. Нередко цистит беспокоит в начале половой жизни.
Классификация цистита
В зависимости от формы цистит может быть острым и хроническим. Острый при своевременном лечении проходит без последствий. Хроническая форма сопровождается сменой периодов обострения и ремиссии. При обострении признаки заболевания явно выражены. В период ремиссии симптомы стихают или вовсе пропадают.
В зависимости от возбудителя цистит бывает бактериальный, не бактериальный. Если он вызван условно-патогенной микрофлорой, то расценивается как неспецифический, если патогенными микроорганизмами – то специфический.
Кроме того, выделяют следующие формы цистита:
- катаральная – патологический процесс распространяется на эпителий, а также слой, расположенный под ним. Воспаление сопровождается покраснением слизистой оболочки, отечностью, наличием слизисто-гнойного налета. Прогрессирующее течение может отягощаться поражением слоев органа, расположенных глубже;
- язвенная – сопровождается образованием язв, которые могут стать источником кровоизлияний, образования свищей. После заживления язв стенки пузыря деформируются, что сопровождается нарушением функций органа;
- флегмонозная – протекает с вовлечением серозной оболочки и окружающей клетчатки. Нередко поражаются органы, локализованные рядом с пузырем;
- гангренозная – опасна омертвлением тканей пузыря. Если произошел некроз всех тканей, то возможно грозное осложнение – перитонит. Последствия гангренозной формы: склерозирование, деформация органа;
- инкрустирующая – сопровождается активным ростом грануляционной ткани с последующим формированием разрастаний в виде полипов;
- интерстициальная – образуются язвы, которые покрыты фибрином. В результате в качестве осложнений развивается сморщивание органа и уменьшение его емкости.
Симптомы заболевания
Независимо от формы цистита, проявляются три классических симптома:
- боль внизу живота – возникает в момент и усиливается в начале и конце мочеиспускания. Имеет режущий характер;
- поллакиурия, или частое мочеиспускание, которое сопровождается выделением мочи маленькими порциями;
- пиурия – это гной в моче. Вместо видимых примесей гноя возможно повышенное содержание лимфоцитов, свидетельствующих о воспалении.
Кроме того, в зависимости от формы проявляются другие симптомы. К ним относятся:
- микрогематурия или макрогематурия – появление примеси крови в моче;
- тенезмы – ложные позывы на мочеиспускание при этом моча выделяется по каплям;
- при переходе воспаления на ткани органов, которые расположены рядом, боли отчетливее ощущаются после мочеиспускания и какое-то время сохраняются, медленно угасая;
- частое мочеиспускание может перейти в недержание;
- при большом содержании гноя моча меняет прозрачность и становится мутно-желтоватой;
- общее самочувствие у женщины, как правило, не нарушено. Температура повышается до субфебрильных значений, и ее появление свидетельствует о распространении инфекции за пределы мочевого пузыря.
Диагностика
Диагноз базируется на клиническом проявлении заболевания. Подтверждают его инструментальные и лабораторные методы исследования.
В первую очередь, врач обращает внимание на симптомы, проводит пальпацию.
Какие анализы нужно сдать при цистите женщине? Из лабораторной диагностики предпочтение отдается общему анализу мочи. В ней обнаруживается повышенное количество лейкоцитов, эритроцитов, слизи, солей мочевой кислоты и др. В анализе мочи на стерильность определяется микрофлора, которая стала причиной заболевания. Общий анализ мочи изменяется при распространении воспалительного процесса за пределы органа.
При рецидивирующем цистите назначается цистоскопия, цистография. Данные инструментальные исследования помогают визуально осмотреть орган, выявить локализацию патологического процесса, наличие полипов, опухолей, инородных тел, камней, язвенных образований и др. к неинвазивному методу относится УЗИ. С его помощью удается определить характер деформации стенок, наличие примесей, неоднородностей и др.
Если цистит выявляется часто, то необходима консультация гинеколога, который после осмотра возьмёт мазки на различные исследования.
Лечение
Что делать при цистите у женщин? Обратиться за профессиональной помощью к урологу и не заниматься самолечением. В большинстве случаев лечение у женщин проводится в амбулаторных условиях.
Основные принципы терапии:
- соблюдение постельного или полупостельного режима;
- правильное питание, исключающее острые, соленые блюда. На период лечения необходимо полностью исключить алкоголь;
- употребление препаратов, назначенных врачом;
- физиотерапевтические процедуры;
- избегание половых контактов.
Антибактериальное лечение – этиотропное. Это означает, что оно направлено на причину заболевание, или микроорганизмы.
Некоторые антимикробные препараты и антибиотики при цистите у женщин, которые назначаются:
- левомицетин;
- ципрофлоксацин;
- монурал;
- фурагин;
- палин и др.
Антибактериальные препараты при хроническом цистите назначаются только после антибиотикограммы. Лечение таких больных проводится несколько месяцев.
Боли при цистите у женщин устраняются с помощью препаратов, которые относятся к группе НПВС:
- амидопирин;
- кетопрофен;
- ибупрофен и др.
Обезболивающий эффект оказывает теплая ванна, грелка.
Мочегонные препараты ускорят выведение мочи:
- урегит;
- лазикс;
- фуросемид и др.
Вместо них назначаются травмы, обладающие мочегонным эффектом: хвощ полевой, толокнянка, лист брусники и др.
Для облегчения явлений дизурии назначают препараты, обладающие спазмолитическим эффектом.
Препараты от цистита у женщин должны назначаться исключительно врачом. Он подберет их с учетом возбудителя и симптомов заболевания, после тщательного обследования. Самолечение может закончиться переходом острой формы цистита в хроническую. Кроме того, на фоне распространения инфекции велика вероятность развития пиелонефрита.
Профилактические мероприятия и прогноз
Исключить возникновение цистита возможно, если придерживаться нижеперечисленных правил:
- соблюдать правила интимной гигиены;
- вести половую жизнь с одним партнером;
- не переохлаждаться;
- вовремя посещать туалет – не терпеть;
- выпивать жидкость в нужном объеме;
- носить удобное нижнее белье из хлопчатобумажной ткани.
Важно исключить воздействие провоцирующих факторов. В целях снижения вероятности рецидива имеет значение повышать иммунную защиту, проводить профилактические курсы лечения осенью, а также весной. При остром цистите прогноз, как правило, благоприятный.
Источник
27.09.2019Обновлено 28.04.2021
Однією з найбільш поширених урологічних патологій виступає цистит – захворювання, пов’язане з дискомфортом знизу живота, частим болючим сечовипусканням. Згідно з даними медичної статистики до 21% населення земної кулі страждають хронічною формою хвороби, а з лікуванням циститу в гострій формі і зовсім хоч раз у житті стикався практично кожен.
При цьому циститом захворіти може кожна людина. Пік звернень до лікаря і необхідність вжиття заходів боротьби з симптоматикою доводиться на жінок у віці 21-50 років – до 700 жінок з 1000 хоча б раз перехворіли. Чоловіки ж схильні до розвитку хвороби в набагато меншому відостку – всього 6-8 випадків на 1000 осіб в тому ж віці.
Пояснюється це особливостями фізіологічної будови: у чоловіків уретра, через яку найчастіше проникають хвороботворні мікроорганізми, тонка і довга, а сечовий міхур меншого обсягу. Чоловіки частіше випорожнюються, «вимиваючи» патологічні мікроби. У жінок уретра коротка і широка, і жінкам властиво рідше ходити в туалет, щоб помочитися. Це дозволяє мікроорганізмам безперешкодно проникати, «приживатися» і викликати запалення слизової.
Що таке цистит
Цистит – це запалення внутрішнього слизового шару сечового міхура, що виникає з різних причин.
Захворювання проявлюється клінічною картиною різної інтенсивності, і в разі незначно виражених ознак іноді переноситься пацієнтами без звернення до лікаря із застосуванням домашніх засобів народної медицини (які ефективні в якості підтримуючої профілактики і в комплексі з традиційною лікарською терапією циститу, але не як самостійний спосіб).
Проте, якщо є підозра на цистит, лікування необхідно починати негайно, звернувшись до фахівця і пройшовши необхідні обстеження, адже патологія, особливо перейшовша в хронічну форму і регулярно рецидивуюча, доставляє не тільки дискомфорт і знижує якість життя. Цистит загрожує:
- Поширенням запального процесу на підслизовий шар і стінки органу, в результаті чого порушується його функціональність – може з’явитися нетримання сечі;
- Сходженням (розвивається уретрит) і сходженням (запалюються сечоводи, а потім ниркові патології з розвитком пієлонефриту, тоді до лікування циститу додається ще й боротьба із запаленням нирок);
- Слабшає місцевий імунітет, послаблюється імунна система в цілому, підвищується частота застуд і ризик розвитку інших хронічних процесів;
- Масштабний запальний процес небезпечний сепсисом і смертю.
Тому лікування циститу необхідно починати при перших же ознаках, і направлене воно повинно бути не тільки на купірування неприємних симптомів, а й на усунення причин, що його викликали. Також великого значення набуває профілактика.
Перші симптоми циститу
Цистит – це захворювання, гострий розвиток або загострення якого характеризується наступними симптомами:
- Дискомфорт і іноді хворобливість внизу живота, відчуття важкості і переповнення сечового міхура;
- Позиви до сечовипускання кожні 15-20 хвилин. При цьому сеча виділяється невеликими порціями і відчуття спорожнення не спадає;
- Часто виникає хворобливість (ріжуча, пекуча) при сечовипусканні;
- Температура тіла підвищується до 37,5-38°С. Якщо температура вища і погано збивається (або ненадовго), велика ймовірність залучення в запальний процес нирок.
Жінці при перших симптомах циститу захворювання необхідна консультація гінеколога, уролога або терапевта.
Достовірні ознаки циститу виявляються в ході обстеження пацієнта. При гострій формі необхідно здати на аналіз середню порцію сечі і пройти УЗД сечового міхура.
На наявність запалення в сечовому міхурі вказує помутніння, іноді різкий неприємний нехарактерний запах сечі, підвищення кількості лейкоцитів, білок, циліндри, іноді еритроцити.
Діагностика перед лікуванням хронічного циститу, про який можна говорити тоді, коли проблема «поверталася» неодноразово, включає цистоскопію – процедуру огляду внутрішньої поверхні сечового міхура, а також бакпосів на виявлення типу збудника запалення і його чутливість до лікарських препаратів.
Якщо підтверджений хронічний цистит, лікування буде комплексним і відносно тривалим.
Основні причини циститу
Лікування циститубагато в чому залежить від того, чим він викликаний. За етіологією цистит буває:
- Інфекційний (найчастіше бактеріальний – до 95% випадків), викликаний проникненням і активізацією патогенної мікрофлори в слизовій сечового міхура – гонококами, кишковою паличкою, хламідіями, а також уреаплазмою, мікоплазмою (що передаються статевим шляхом).
- Неінфекційний – алергічний, променевий, лікарський, травматичний і т.д.
За походженням також розрізняють первинний і вторинний цистит, причини якого слід шукати в спровокувавших розвиток запалення захворюваннях, частіше сечостатевої системи.
До факторів, що провокують рецидиви хвороби через певний проміжок часу «затишшя», відносяться:
- Ослаблення імунітету, як місцевого, так і загального. Патологічна мікрофлора до певного часу перебуває в «сплячому» стані, стримувана імунною системою. Однак варто імунітету хоч трохи ослабнути і дати невеликий «пролом», як розвивається запалення – чи потрапили ззовні бактерії, мало місце переохолодження та легка застуда і т.д.
- Порушення в роботі ШКТ, особливо часті тривалі запори.
- Наявність хронічних вогнищ інфекції і запалень в організмі.
- Стреси, недосипання, неправильне харчування, недоотримання вітамінів і поживних речовин, зловживання гострою і солоною їжею.
- Сидячий спосіб життя і роботи, недостатня рухливість і розвиток застійних явищ.
- Рідкісне випорожнення сечового міхура, затримування сечі.
- Порушення правил особистої гігієни.
- Множинні пологи в анамнезі, що викликали опущення сечового міхура.
Як вилікувати цистит
Як вилікувати цистит, а не тільки лише тимчасово полегшити стан і зняти набридливі симптоми, зможе визначити тільки досвідчений лікар після огляду і обстеження. Програма лікування циститу інфекційної етіології передбачає прийом антибіотиків, бактеріостатиків, препаратів протизапального і підтримуюго характеру, а також фітотерапію.
Комплекс лікувально-профілактичних заходів включає корекцію способу життя і харчування, забезпечення і підтримання умов для зміцнення місцевого та загального імунітету.
Автор:
Акушер-гінеколог, вища категорія, Стаж 10 років
Інші записи блогу
Источник