Цистит передається статевим шляхом
Багатьом відомі як венеричні – інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Чому дотепер тема ІПСШ в багатьох викликає дискомфорт? Адже межі таких питань окреслені рівнем відповідальності людини за своє здоров’я. Наслідки захворювань, які виникли на тлі інфекцій, що передаються статевим шляхом, й досі нищать життя мільйонів людей. Тому регулярні обстеження давно є проявом зрілості людини. Своєчасна лабораторна діагностика є запорукою міцного здоров’я, найкращою інвестицією в гарне самопочуття протягом багатьох років, а ще допоможе:
Показання до призначення Скринінг 7 ІПСШ – напівкількісн.: Актуальність проблеми ІПСШ
ВООЗ зазначає:
Відомо понад 30 видів ІПСШ. Найчастіше ці захворювання передаються під час статевого акту. Серед них є такі, що успішно лікуються і ті, що не піддаються лікуванню та здатні призводити до тяжких наслідків та навіть смерті. Збудники цих хвороб нормально себе почувають не лише в органах сечостатевої системи, а й в ротовій порожнині, ротоглотці, прямій кишці, слизовій оболонці ока. Незахищений оральний чи анальний контакт з інфікованим партнером, його спермою, слиною та близький контакт слизових оболонок можуть накликати біду у вигляді зараження:
Варто відзначити, що ВІЛ на сьогодні залишається невиліковним, а ВПЛ (вірус папіломи людини) збільшує ризик виникнення онкології (особливо, раку шийки матки, молочної залози, ротоглотки та прямої кишки). Найпоширеніші симптоми захворювань, які виникли на тлі ІПСШ:
Важливо! Відсутність симптомів не гарантує відсутності інфекції в організмі.Підступність ІПСШ полягає в тому, що нерідко вони протікають безсимптомно. Хворий може цілком добре почуватися і бути впевненим, що все гаразд. Не підозрюючи хвороби, така людина зазвичай вступає в сексуальний контакт (часто – незахищений), заражаючи при цьому свого партнера. Окрім самостійної загрози, яку несе кожна окрема інфекція з цієї групи захворювань, між ними існує ще й взаємозв’язок. Присутність в організмі однієї інфекції може підвищувати ризик появи іншої.
Тепер зупинімося на кожній з найпоширеніших інфекцій більш предметно. Хламідіозом називають інфекційне захворювання, збудником якого є хламідії (Chlamydia trachomatis). Захворювання є одним з найпоширеніших з групи ІПСШ. Небезпека хламідіозу полягає в його дуже частому безсимптомному перебігу, що загрожує появою серйозних ускладнень. При відсутності своєчасної діагностики та адекватного лікування, інфекція може поширитися вище: на порожнину матки та маткові труби (по останніх яйцеклітина рухається з яєчників до матки). Це небезпечно виникненням запальних процесів в органах малого тазу, безпліддям та ризиком виникнення позаматкової вагітності. Шляхи передачі:
Здебільшого захворювання, спричинене цією інфекцією, протікає безсимптомно. Відповідно, як таких, типових симптомів, характерних для хламідіозу – немає. Проте ця інфекція здатна призводити до серйозних ускладнень. Важливо!Хламідії здатні персистувати в організмі людини не лише в органах сечостатевої системи. Вони потрапляють в інші органи і тканини, викликаючи запально-дегенеративні процеси. Так, наприклад, в суглобах хламідії здатні провокувати ревматоїдний артрит. Для виявлення хламідіозу та його профілактики варто регулярно обстежуватися. Лабораторна діагностика хламідіозу:Гонорея – це інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ). Збудником гонореї є гонокок. Гонорея здатна вражати шийку матки, придатки, сечовивідний канал, ротову порожнину, ротоглотку, очі та пряму кишку. Шляхи передачі гонореї
Симптоми гонореї
Важливо! Можливий асимптомний перебіг гонорейної інфекції. УскладненняЗбудник може поширитися з уретри до порожнини матки й через маткові труби до черевної порожнини, викликати розвиток запальних захворювань органів малого тазу. Наслідком таких процесів можуть бути позаматкова вагітність, безпліддя, хронічний тазовий біль. Також гонорея здатна викликати ускладнення з боку внутрішніх органів, нервової системи та опорно-рухового апарату. Лабораторна діагностика гонореїОбстеження на наявність гонореї виконується методом ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції). Цей метод допомагає виявити ДНК збудника або їх фрагменти. Хворі на гонорею люди обов’язково повинні обстежитися на наявність інших ІПСШ. Трихомоніаз – це інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ). Збудник – трихомоназ вагіналіз. Часто хворий інфікований не лише трихомонадами: цю інфекцію «люблять» супроводжувати гонококи (збудники гонореї), хламідії, мікоплазми. Шляхи передачі трихомоніазу
Клінічні прояви трихомоніазу
Важливо! Близько 60% жінок та половина чоловіків, що страждають на трихомонадну інфекцію, не мають жодних симптомів.
Лабораторна діагностика трихомоніазуМікоплазмоз та уреаплазмозМікоплазмоз та уреаплазмоз розглянемо разом, оскільки збудники цих захворювань мають багато спільного. Мікоплазма хомініс та уреаплазми належать до умовно-патогенних мікроорганізмів. Це означає, що вони тривалий час можуть жити в нашому організмі, не завдаючи жодної шкоди. Проте за певних обставин, особливо, коли імунна система людини ослаблена, мікоплазми та уреаплазми здатні провокувати розвиток захворювань. Позбутися від них повністю не вдасться, та, зрештою, якщо людину нічого не турбує, то й лікуватися від уреаплазми та мікоплазми – нема потреби. До того ж, ці бактерії – стійкі до антибіотиків, адже антибіотики руйнують клітинну мембрану мікроорганізмів, а уреаплазми та мікоплазми її не мають. Важливо!Виключення становить Mycoplasma genitalium. Якщо її виявлено хоча б в одного з партнерів, повноцінне лікування повинні пройти обоє. Тобто за відсутності скарг та симптомів лікуванню підлягає лише ця мікоплазма.
По-перше, через те, що «саме пройде». По-друге, ІПСШ «люблять» маскуватися під різноманітні, умовно кажучи, «невинні» молочницю (вульвовагінальний кандидоз), цистит. Багатьом ніяково говорити про це, а тим паче, звертатися до лікаря з проблемою.
Виділення – це варіант норми, ознака того, що репродуктивне здоров’я – в безпеці. В нормі вони виконують функцію змазки та захищають слизову оболонку. Нормальними виділення є, якщо вони:
Важливо! Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), можуть не призводити до зміни піхвових виділень. Тільки обстеження дозволить виключити наявність тієї чи іншої ІПСШ.
Авжеж, можуть. Жінки знають, що час від часу характер виділень змінюється. В першу чергу, це відбувається в залежності до фази місячного циклу. Так, наприклад, ближче до початку менструації виділення стають густішими і їх – менше. Після менструації вони повинні мати кремову текстуру і білуватий колір, а під час овуляції стають рясними, прозорими і тягучими. Після пологів виділення можуть мати кров’янисто-слизистий характер ще протягом 2-ох місяців. Нормальна реакція організму, якщо після першого контакту з партнером характер виділень змінюється. Адже це зустріч не лише двох людей, але й двох різних за своїм складом флор. Слід запідозрити інфекцію, якщо виділення стали рясними, змінили свій колір, набули неприємного запаху та чинять дискомфорт (свербіж, печіння). В такому разу варто обстежитися. Для точної і правильної інтерпретації результатів досліджень слід звернутися до лікаря.
В жодному разі. Важливо!Пошук ефективних препаратів, кратність та тривалість їх прийому повинен визначати тільки лікар! Збудники багатьох інфекцій стають стійкими до антибіотиків і вже не лікуються препаратами тетрациклінового та пеніцилінового ряду, як раніше. В першу чергу, це стосується гонореї, яка, між іншим, є другою ІПСШ за поширеністю (після хламідіозу). Препарати цефалоспоринового ряду, які призначаються тепер, також поступово втрачають свою силу над гонококами. Таким чином, у ВООЗ припускають , що гонорея скоро може стати невиліковною. А її носіями є понад 100 мільйонів людей у світі. Особливу загрозу гонорея становить для жінок, адже здатна призводити до позаматкових вагітностей, безпліддя, переривання вагітності, недоношеності та мертвонародження. Чутливість бактерій до антибактеріальних препаратів зменшується від неправильного вживання ліків, передчасного переривання курсу, як це часто трапляється при самолікуванні. Тисячі лікарів та науковців невтомно воюють з інфекціями, шукають нові дієві ліки від хвороб. Не знецінюйте їх роботу. Не займайтеся самолікуванням – зверніться по кваліфіковану допомогу до лікаря.
Зараження дитини від хворої матері може призвести до:
Тому що через особливості будови слизова оболонка прямої кишки легше травмується, а відтак більш вразлива до інфекцій (наприклад, до ВІЛу в 30 разів).
Практично, це – складно, але можливо. Для гарантії своєї безпеки ви повинні залізно дотримуватися правил особистої гігієни (використовувати виключно свої власні рушники, капці, спідню білизну, користуватися лише своїми зубною щіткою, милом і т.д.). 1. Обов’язково використовувати презерватив. Уникати незахищених контактів. 2. Оцінювати ризики інфікування при зміні статевого партнера. 3. Відверто поговорити з партнером на тему здоров’я. Якщо партнер інфікований, наполягати на повноцінних діагностиці та лікуванні. 4. Лікування та контроль його за ефективністю в разі інфікування. 5. Дотримуватися правил особистої гігієни. 6. Проходити обстеження щодо ІПСШ при зміні статевого партнера, наявності скарг та для спростування/підтвердження безсимптомного перебігу. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Источник
Здоровье есть само удовольствие или неизбежно порождает удовольствие, как огонь создает теплоту.
Салюков Р.В.
Четверг, Октябрь 24, 2019
Содержание:
- Половой путь передачи
- Бытовой путь передачи
- Половая жизнь при цистите
Цистит – это заболевание, при котором воспаление поражает мочевой пузырь. Ввиду анатомических особенностей, болеют им чаще женщины, чем мужчины. Болезнь может быть вызвана разными причинами, но в целом она провоцируется бактериями, вирусами или грибком. Заболевание протекает достаточно болезненно, снижая уровень качества жизни, причиняя значительный дискомфорт. Поэтому важно знать, как можно предотвратить возникновение патологии и не передается ли цистит от уже заболевшего человека.
Половой путь передачи
Признаки цистита могут вызвать у пациента мысль, что это заболевание передается половым путем: резкая боль внизу живота в покое или при мочеиспускании, частые позывы, гной или слизь в моче, зуд половых органов. Однако те бактерии, которые вызывают венерические болезни, не спровоцируют развитие цистита. Природа воспаления мочевого пузыря совсем другая, тем бактериям, которые его вызывают, не так-то легко проникнуть внутрь человека при половом контакте с больным. Однако в определенных благоприятных для бактерий условиях, заразиться циститом от полового партнера можно. Происходит это не так, как при передаче обычной половой инфекции. Для того, чтобы патогенные микроорганизмы, провоцирующие воспаление, перешли от человека к человеку и вызвали цистит, требуется совокупность некоторых факторов. Вероятность заболеть при половом акте возрастает при:
- переохлаждении организма, вследствие которого происходит ослабление защитных функций иммунной системы;
- постоянно испытываемых стрессах, причем имеется в виду и нервное перенапряжение, и физическое – это также влияет на сопротивляемость организма инфекциям;
- неправильном образе жизни: плохое питание и сидячая работа способствуют застою крови в сосудах, снижая возможность человека противостоять заболеваниям;
- наличии привычки долго терпеть, когда хочется в туалет: моча застаивается, образуя благоприятную среду для заселения и размножения бактерий;
- ношении очень тесного нижнего белья: как и при сидячем образе жизни, это приводит к застою крови;
- наличии хронических болезней, которые долго не лечились.
Микробы, способные вызвать цистит, передаются как от мужчины к женщине, так и наоборот и при прочих видах секса, кроме традиционного. Например, при оральном сексе: патологические микроорганизмы могут находиться на слизистой рта партнерши/партнера. Можно заразиться циститом и при анальном половом акте: в кишечнике могут быть болезнетворные бактерии, которые, попав в уретру, то есть мочеиспускательный канал, приведут к развитию воспаления мочевого пузыря.
Бытовой путь передачи
В быту заразиться циститом не представляется возможным. Концентрация болезнетворных микробов достаточна мала, даже если человек воспользуется унитазом без индивидуальной подкладки сразу после больного циститом. Кроме того, бактерии не смогут самостоятельно попасть в уретру и при плавании в общественном бассейне.
Если у человека уже есть некоторое количество микробов в мочевом пузыре (например, как говорилось раньше, при привычке долго терпеть позыв), то развитие цистита может быть спровоцировано простудой, переданной от человека к человеку воздушно-капельным путем. Но происходит это косвенно, за счет ослабления иммунной системы.
Половая жизнь при цистите
Цистит может быть вызван разными причинами, и для уверенности, что половой акт будет безопасным, необходимо при первых признаках заболевания обратиться к врачу, чтобы уточнить причину и назначить лечение.
В остром периоде, когда пациент ощущает боль, жжение, температура может быть повышенной, лучше отказаться от секса, так как он может усилить неприятные ощущения, ухудшить состояние.
При отсутствии ярко выраженных симптомов, задача заболевшего циститом человека – обезопасить своего партнера при половом акте. Правила, которые необходимо соблюдать, очень простые: необходимо использовать презерватив и строго соблюдать личную гигиену (душ до и после полового контакта).
Очень важно помнить, что при первых же признаках подозрительных явлений в половой системе (дискомфорт, боль, выделения) нужно сразу обращаться к специалисту. Только врач сможет сказать, являются ли эти признаки симптомами цистита или же венерического заболевания.
Источник